—ьогодн≥:
¬≥сник „ѕЅ≤ √остьова книга «воротний зв'¤зок √оловна стор≥нка	¬ѕ–ќ¬јƒ∆≈ЌЌя     ѕ–ј¬ќ—Ћј¬Ќ»’   ÷≤ЌЌќ—“≈…     ¬    —“–” “”–”   ƒ≈–∆ј¬Ќќѓ     ќ—¬≤“». ƒуховний розвиток особис≠тост≥ у велик≥й м≥р≥ визначаЇтьс¤ њњ вихованн¤м та осв≥тою. ” своњй виховн≥й д≥¤льност≥ школа об'Їктивно маЇ лише двох союзник≥в - ÷еркву ≥ с≥м'ю. “≥льки ÷ерква, с≥м'¤ ≥ школа реально усв≥домлюють глибину проблеми ≥ свою в≥дпов≥дальн≥сть за стан духовност≥ украњноького сусп≥льства. ≤нш≥ сучасн≥ соц≥альн≥ фактори, на жаль, активно протид≥ють моральним нормам. Ѕудь-¤ка система осв≥ти спираЇтьс¤ на певний св≥тогл¤д, ¤кий або вимагаЇ примат духовного начала, або заперечуЇ його. ¬ сучасних закладах осв≥ти, на жаль, ще часто зд≥йснюЇтьс¤ ор≥Їнтац≥¤ учн≥в на сусп≥льство масового споживанн¤ американ≥зованоњ стандартноњ продукц≥њ ¤к матер≥альноњ, так ≥ культурно≥> ѕри цьому фактично виконуЇтьс¤ замовленн¤ тих впливових транснац≥ональних структур, ¤ким зручно бачити наш народ у ¤кост≥ споживача другосортних товар≥в дл¤ слаборозвинутих крањн ≥ ¤к прац≥вник≥в еколог≥чно шк≥дливих виробництв. ѕриродно, що з ц≥Їњ позиц≥њ духовн≥ ц≥нност≥ сусп≥льства видаютьс¤ зайвими. “ому необх≥дно, щоб система осв≥ти спиралас¤ на св≥тогл¤д, в основ≥ ¤кого були б духовн≥ ц≥нност≥, духовн≥ ≥ моральн≥ ор≥Їнтири. ћи поки що не можемо зробити матер≥ально забезпеченими громад¤н нашого сусп≥льства, але ми можемо зробити все, щоб були багатшими духовно наш≥ д≥ти. ≤ саме в≥д того, ¤ке. значенн¤ надаЇтьс¤ осв≥т≥ ≥ вихованню в державних структурах ≥ в сусп≥льств≥, залежить наше майбутнЇ. ўо пропонуЇ сусп≥льству ѕравославна ÷ерква сьогодн≥ дл¤ подоланн¤ проблем вихованн¤? —ьогодн≥ необх≥дно зрозум≥ти, що система вихованн¤ маЇ повернутис¤ до своњх ≥сторико-культурних та духовно-моральних першооснов. ƒержавна школа повинна забезпечити конституц≥йне право громад¤н отримати початкове у¤вленн¤ про рел≥г≥ю у в≥дпов≥дност≥   до в≥ровчень та переконань, ¤к≥ прийн¤т≥ в с≥м'њ. Ѕуло б помилкою вважати, що вс≥ вказан≥ проблеми сусп≥льства властив≥ лише ”крањн≥. ” багатьох крањнах сучасного св≥ту люди стурбован≥ станом вихованн¤ мо≠лодого покол≥нн¤. ≤ кожного разу приход¤ть до висновку: лише сп≥льними зусилл¤ми с≥м'њ, школи ≥ ÷еркви можливо позитивно вплинути на стан сучасного сусп≥льства. —л≥д в≥дзначити, ≥ це подаЇ над≥ю, що в украњнському сусп≥льств≥, зокрема, у ер≥вництва  держави, прац≥вник≥в осв≥ти, Ї  розум≥нн¤ важливост≥ духовних ц≥нностей. “ак, в преамбул≥  онституц≥њ ”крањни вказано про в≥дпов≥дальн≥сть громад¤н перед Ѕогом. ¬ державн≥й нац≥ональн≥й програм≥ Дќсв≥та" зазначено, що завданн¤м держави Ї Дв≥дтворенн¤ й  трансл¤ц≥¤ культури ≥ духовност≥". ѕр≥оритетним напр¤мком вихованн¤ визнано Дзабезпеченн¤ духовноњ Їдност≥ покол≥нь, вихованн¤ поваги до батьк≥в, ж≥нки - матер≥, культури та ≥стор≥њ р≥дного краю". ƒл¤ виконанн¤ поставлених завдань, на наш погл¤д, обов'¤зковою Ї на¤вн≥сть двох фактор≥в: 1. ”св≥домленн¤ того, що саме православн≥ христи¤нськ≥ ц≥нност≥ ≥ христи¤нськ≥ традиц≥њ Ї основою нашоњ культури ≥ моральност≥, джерелом вс≥х дос¤гнень украњнського народу впродовж його тис¤чол≥тньоњ ≥стор≥њ.  2. –озум≥нн¤ того, що вир≥шенн¤ поставлених завдань в област≥ осв≥ти, культури ≥ вихованн¤ не Ї можливим без об'Їднанн¤ зусиль сусп≥льства, держави ≥ ѕравославноњ ÷еркви. ѕравославна ÷ерква впро≠довж тис¤чол≥тньоњ ≥стор≥њ ”крањни, незважаючи на неспри¤тлив≥ обставини, пл≥дно д≥¤ла з метою просв≥ти народу, створювала шедеври високоњ духовноњ культури, закладала систему ефективноњ в св≥й ≤ас народноњ осв≥ти. –езультати ц≥Їњ д≥¤льност≥ ≥ в наш час вражають своЇю величчю ≥ довершен≥стю: храми ≥ ≥конопис  ињвськоњ –ус≥, л≥тописи ≥ натхненна духовна л≥тература, ќстрозька Ѕ≥бл≥¤ (друкована книга XVI - XVII стор≥чч¤),  иЇво-ћогил¤нська академ≥¤ ≥ висока грамотн≥сть украњнського народу, перлини духовноњ поез≥њ ≥ народний епос, що кор≥нитьс¤ в христи¤нськ≥й доброчесност≥, монастирськ≥ шпитал≥ ≥ притулки дл¤ сир≥т, нарешт≥, висока христи¤нська моральн≥сть народу -ось далеко не повний ѕерел≥к тих ¤вищ в ≥стор≥њ ”крањни, ¤к≥ Ї результатом д≥¤льност≥ ѕравославноњ ÷еркви ≥ вз≥рцем дл¤ нас. “ому ми вважаЇмо, що у нас ≥ зараз Ї шанс дл¤ духовного в≥дродженн¤ ”крањни. ≤ ”крањнська ѕравославна ÷ерква готова реал≥зувати його у сп≥вроб≥тництв≥ з осв≥тн≥ми установами та громадськ≥стю, спри¤ти покра≠щенню осв≥ти на засадах хри≠сти¤нських ц≥нностей. Ќа наш погл¤д основними принципами реформи осв≥ти на основ≥ христи¤нських ц≥нностей Ї: 1) поступов≥сть ≥ добров≥льн≥сть; 2) всеб≥чн≥сть; 3) нерозд≥льн≥сть осв≥ти ≥ вихованн¤. ƒл¤ того, щоб система осв≥ти базувалас¤ на основ≥ христи¤нських ц≥нностей, потр≥бен неупереджений ≥ зац≥кавлений д≥алог м≥ж науков≠ц¤ми, педагогами, представниками державних орган≥в управл≥нн¤ осв≥тою ≥ ѕравославноњ ÷еркви, ¤кий був би пл≥дним та конструктивним. ƒо того ж варто пам'¤тати, що присутн≥сть ÷еркви в систем≥ державноњ осв≥ти не порушуЇ њњ св≥тського характеру, оск≥льки цим  не встановлюЇ обов'¤зкове в≥роспов≥дуванн¤ та в≥дправленн¤ рел≥г≥йного культу. ћета вивченн¤ рел≥г≥њ у св≥тськ≥й школ≥ - навернути учн≥в до духовних та культурних ц≥нностей, до певноњ духовноњ традиц≥њ. ѕри цьому, перш за все, сл≥д врахувати волеви¤вленн¤ учн≥в та батьк≥в. ћехан≥зми реал≥зац≥њ права посл≥довник≥в р≥зних рел≥г≥й та переконань на таку осв≥ту можна в≥дпрацювати, адже под≥бн≥ механ≥зми ефективно д≥ють в р≥зних крањнах. —творенн¤ вс≥Їњ системи осв≥ти на основ≥ христи¤нських ц≥нностей не виключаЇ ≥ необх≥дност≥ створенн¤ окремого предмету Дќснови христи¤нськоњ культури", ¤кий можна впровадити уже в найближчий час. ¬≥н би дозволив учн¤м хоча б огл¤дово зустр≥тис¤ з≥ св≥том христи¤нськоњ культури, отримати певний м≥н≥мум вражень, знань ≥ у¤влень, щоб повернутис¤ до багатющого ≥ невичерпного джерела вс≥х дос¤гнень людського духу ≥ нашого народу -особливо до христи¤нськоњ культури. ¬ умовах гуман≥зац≥њ та гуман≥таризац≥њ осв≥тнього процесу важливо-зрозум≥ти, що Дзагально≠людськ≥ ц≥нност≥" не можуть бути мотивами повед≥нки, що вивченн¤ культури украњнського народу н≥¤к не можна звести до вивченн¤ народних звичањв або п≥сень, що нащадком духовноњ спадщини можна стати лише у тому випадку, ¤кщо в≥дчути себе причетним до рел≥г≥њ та культури свого народу. ¬≥дхиленн¤ в б≥к загальнолюдськоњ ун≥версал≥зац≥њ не виправдовуЇ себе, оск≥льки рух до ун≥версальноњ монокультури несе в соб≥ небезпеку не лише виродженн¤ нац≥ональних культур, але ≥ деградац≥њ ун≥вер≠сальноњ загальнолюдськоњ моно≠культури. Ќавчальна дисципл≥на Дќснови православноњ культури" дозволить вир≥шити к≥лька важливих проблем. ѕо-перше, цей предмет не Ї навчанн¤м рел≥г≥њ. ƒл¤ вивченн¤ основ православного в≥ровченн¤ ≥снують нед≥льн≥ параф≥¤льн≥ школи, духовн≥ училища, сем≥нар≥њ та академ≥њ. ќснови православноњ культури - це предмет про рел≥г≥ю ¤к важливий культуроформуючий фактор. ѕо -друге, вивченн¤ цього навчального предмету маЇ спри¤ти само ≥дентиф≥кац≥њ особистост≥  (формуванню            в≥дчутт¤ приналежност≥ до певноњ культурноњ традиц≥њ). јдже саме марг≥нальн≥сть  значноњ частини нашого сусп≥льства  несе в соб≥ багато соц≥ально- культурних проблем. —ьогодн≥ духовна криза молод≥ в багатьох випадках  обумовлена саме неутверджен≥стю людини в соц≥ум≥, в≥дривом в≥д нац≥ональних основ, ¤к≥  утримують людину в межах традиц≥йноњ морал≥. ѕо-третЇ, побудова цього навчального курсу така, що дозвол¤Ї вир≥шувати виховн≥ завданн¤: вихованн¤ любов≥ до Ѕатьк≥вщини, патр≥отизму, формуванн¤ системи ц≥нностей ¤к мотив≥в повед≥нки. ѕричому це не абстрактн≥ заклики морального характеру, а можлив≥сть доторкнутис¤ до т≥Їњ скарбниц≥, ¤ку багато стол≥ть поповнювали наш≥ православн≥ предки. ѕо-четверте, програма не матиме ознак м≥с≥онерства. ÷е суттЇвий момент, адже основне завданн¤ Ч не поширенн¤ знань про православну культуру за меж≥ нашого власного культурно-≥сторичного середовища, а спроба Дп≥рнути" в його глибину, спроба науково осмислити те, що Ї власним надбанн¤м. √оловна принципова в≥дм≥н≠н≥сть вивченн¤ основ православноњ культури ¤к навчальноњ дисципл≥ни в≥д рел≥г≥йного вихованн¤ пол¤гаЇ в тому, що уроки православноњ культури передбачають отриманн¤ суми знань про православ'¤, в той час ¤к рел≥г≥йне православне вихованн¤ передбачаЇ зд≥йсненн¤ обр¤дових правил. ¬ цьому пол¤гаЇ головне розмежуванн¤ м≥ж православною культурою ≥ православною рел≥г≥Їю ¤к сферою самовизначеност≥ особистост≥ в межах свободи сов≥ст≥, гарантованоњ  онституц≥Їю ”крањни. ѕо-п'¤те, навчальний пред≠мет Дќснови православноњ культури" дозволить лог≥чно оформити вив≠ченн¤ циклу гуман≥тарних дис≠ципл≥н у навчальних закладах, оск≥льки за його допомогою можуть бути створен≥ причинно-насл≥дков≥ зв'¤зки, що дозвол¤ть вир≥шити завданн¤ формуванн¤ св≥тогл¤ду, системи ц≥нностей ≥ переконань. ¬ окремих рег≥онах ”крањни, зокрема Ћьв≥вськ≥й, “ерноп≥льськ≥й, ≤вано-‘ранк≥вськ≥й, –≥вненськ≥й, ’мельницьк≥й   та   ¬олинськ≥й област¤х, вже впроваджено вив≠ченн¤ основ христи¤нськоњ етики. ¬ основу курсу та виданих дл¤ його викладанн¤ п≥дручниках (’рис≠ти¤нська етика. - Ћьв≥в, 1998, видано п≥д ег≥дою управл≥нн¤ осв≥ти Ћьв≥вськоњ облдержадм≥н≥страц≥њ та ћонастир¤ монах≥в —туд≥йського —татуту) покладено рац≥ональну католицьку етику, хоча в передмов≥ ≥   зазначаЇтьс¤,    що   виданн¤ погоджено   з   представниками основних    конфес≥й    зах≥дно≠украњнського    рег≥ону.    ќднак св≥доцтво     в≥кових     традиц≥й православноњ   культури   в   цих п≥дручниках загалом в≥дсутнЇ. ѕост≥йно мусуютьс¤ пропозиц≥њ запровадити викладанн¤ Д’рис≠ти¤нськоњ етики" в масштабах вс≥Їњ ”крањни,  при  цьому в основу предмету пропонуЇтьс¤ покласти зм≥ст аналог≥чного курсу, що вже викладаЇтьс¤ в зах≥дних област¤х за ≥н≥ц≥ативою ”√ ÷. јле етика - це лише частина культури, хоч ≥ досить важлива.  ультурна традиц≥¤ не може обмежуватись лише моральними принципами орган≥зац≥њ житт¤.  р≥м того, ¤кщо спод≥ватись, що христи¤нськ≥ ц≥нност≥ мають стати мотивами повед≥нки, то важливо було б досл≥дити культурн≥ надбанн¤ украњнського народу прот¤гом його христи¤нського минулого ≥ спробувати проанал≥зувати фактори, що зробили можливим саме такий культурно-≥сторичний виб≥р. “аким чином дл¤ впровад≠женн¤ в осв≥ту основ христи¤нськоњ культури важливо вже зараз, без затримки, налагоджувати сп≥в≠роб≥тництво наукових, педагог≥чних ≥нститут≥в, ун≥верситет≥в ≥ церковних установ з метою реформуванн¤ системи осв≥ти ≥ створенн¤ програм окремих предмет≥в на основ≥ христи¤нських ц≥нностей.   ѕрофесор прот. √еорг≥й —об'¤т, доктор богослов '¤, ректор „ѕЅ≤
—воњ побажанн¤ та зауваженн¤ прошу надсилати по  E-mail: bucov@narod.ru