Кровоточива  Державінска  ікона  Спасителя  нашого  Іісуса  Христа

В далекому селі Державіно Бузулуцького району Оренбурзької області у домі Антоніни Іванівни Єфимової та її доньки Ольги Володимирівни в невеличкому будинку перебуває 24 мироточиві ікони. Ця проста жінка вже на песії, виховала трьох власних і двох прийомних дітей, про себе розповідає небагато та відчувається,  що життя її не з легких.

Починається ця дивна історія чудес у 1997 році, коли ігуменя Свято-Троїцького Дівеєвського монастиря подарувала Антоніні Іванівні ікону свт. Миколая, Мирлікійського Чудотворця. Ікону розмістили у домашньому кіоті, нижче від ікони Спасителя, і через півроку відбулося чудо. Мати і донька добре запам'ятали цей день-23 жовтня. Опівночі вони почули сильний тріск. Тієїж миті з ікони свт. Миколая з'явились яскраві промені світла у вигляді стріл, це повторювалось тричі. Одразу ж побігли за місцевим батюшкою, відслужили вночі молебень. А через деякий час ікона Миколая Чудотворця заплакала: з очей святого потекли сльози... Згодом ці сльози, зібрані акуратно на ватку досліджуватиме комісія із Оренбурга, яка за результатами проведених аналізів оголосила висновок - справжні людськи сльози...

У дім Єфимових стали навідуватись духовенство і паломники. 3-го листопада 1998 року, коли почали читати Акафіст Божої Матері перед Казанською іконою, знову почалось світіння. Потім сама собою загорілась лампадка. Коли в Косово був зруйнований Свято-Миколаївський храм, заплакав свт. Миколай. Ікона плакала два дні, а 5-го травня замироточила і мироточить досі. Миро з ікони виділялось таким потоком, що навіть стіна, на котрій висів образ, підмокла. В кімнаті з'явився аромат дивних пахощів. Церковний староста зателефонував в Бузулук благочинному о. Леоніду. Благочинний - владиці Валентину в Оренбург. Архієпископ благословив оглянути ікону. Приїхала комісія у складі п'ятьох священиків. Один з них взяв до рук ікону, і прямо йому на долоні з вінця святителя Миколая, із голубого намальованого камінчика, витекло миро. Це було явне чудо, що й засвідчила авторитетна комісія.

Згодом почали мироточити й інші ікони: "Скоропослушниця", "Тверська", "Казанська", "Пресвятої Трійці", "Покрова", "Преподобного Сергія Родонезького", "Преподобного Серафіма Саровського", "Благословення дітей", - загалом  24 ікони.

5-го квітня 2000 року в домі Єфімових почала кровоточити ікона Спасителя, що висіла над іконою свт. Миколая, в той момент коли два батюшки заспівали перед образом "Царю Небесний". В цей день помітили, що на іконі Спасителя із благословляючої десниці з'явилась блідо-рожева рідина, подібна до сукровиці, а потім з відкритої ранки почала струменіти кров. Через деякий час у волоссі Господа набухли червоні цятки - ніби  сліди від тернового вінця, із них нестрімними струменями пішла кров. Ці криваві струмені злилися з потоками миру і стали яскраво-червоними. Покладена під ікону марля - вже вкотре,- виглядала як пов'язка закривавленого воїна.

Ікона Спасителя прикріплена під самою стелею і кров від неї упала на розташовані нижче образи. Червонясто-коричнева смуга пересікла зверху донизу лик "Миколая", той з якого й почали мироточити ікони в цьому домі. Криваві краплини, що впали з ікони Спасителя, застигли на блюдечках з миром - під трьома іконами.  Із цих блюдець миро брати вже не дерзають. Ользі Єфимовій вдалося зібрати трішки крові з ікони в пляшечку: маслянисте миро не дає застигнути червонястій рідині. Навіть повітря в квартирі наповнилось характерним запахом крові, який перебиває солодкуватий аромат мира.

Звістка про дивовижні події в селі Державіно миттю поширилась серед людей і потік паломників нескінченною річечкою прямував до квартири Єфимових, щоби  помолитись перед однією з найбільших святинь нового часу - Чудотворною Іконою Спаса Кровоточивого і мироточивими іконами

Довідавшись про це чудесне і страшне явище, священнослужителі негайно ж організували проведення відповідної біохімичної експертизи, котра підтвердила припущення православних - ікона виділяє справжню людську кров. Гематологи визначили групу крові - IV, що збіглось з даними отриманими їх італійськими колегами, які досліджували сліди крові на туринській плащаниці.

Уже понад два роки хранительки чудотворних державінських святинь  Ольга Єфимова та її мати Антоніна Іванівна на прхання православних їздять з образом Спаса  Кровоточивого та мироточивими іконами. Вони побували вже у багатьох єпархіях Росії, а також у країнах ближнього зарубіжжя: ікони приймали в Казахстані, Молдові, Білорусі, Україні й в інших країнах. А цього року довелось також відвідати Польшу, Румунію і Туреччину, адже й у цих країнах живуть православні люди. І в кожній поїздці відбувалися чудеса зцілення.

"Православний світогляд" серпень 2003 р.

Молитва  пред  Кровоточивой  Державінськой  іконой  Спасителя

Господи  Иисусе  Христе, на  Голгофском  Кресте  распятие  претерпевший, Кровь  Свою  честную  за  спасение  рода  человеческого  в  неизреченных  муках  проливший, и  ныне  с  иконы  Твоей  Святой  в  селе  Державино  Кровь  Свою  за  ны  обильно  изливаеши. Да  будет  это  Кровоточение  от  иконы  Твоей  нам  не  во  осуждение, а  в  знамение  Божией  Милости, в  призыв  к  покаянию  и  исправлению. Окамененное  нечувствие  сердец  наших  да  смягчится  от  созерцания  великой  и  страшной  тайны  твоей  Святой  Крови,  с  Лика  Твоего  на  иконе  истекающей.  Да  будет  это  знамение:  верным  во  утверждение  и  духовных  сил  приложение, малодушным  в  вере  укрепление,  отпавшим  возвращение,  не  любящим  Тя  любовью  к  Богу  и  к  ближним  в  воспламенение, земле  нашей  во  обетование  примирения  с  Богом  и  от  ига  безбожия  избавления.

Господи  Иисусе  Христе!  На  Твою  Святую  Кровь,  на  Голгофе  истекшую, Ангелы  не  могли  взирать  без  страха  и  трепета: Солнце  позна  запад  свой  и  померкло  в  той  час,  когда  на  Кресте  прливал  Ты  Свою  Кровь  за  ны, а  земная  твердь  восколебалась,  как  море,  не  выдержав  тяжести  капель  бесценной  Крови  Твоей.  Не  дай  нам,  грешным,  без  страха  и  ужаса,  и  содрогания  сердечного  взирать  на  Кровь  Твою, с  Лика  Твоего  на  иконе  истекающую.  Мы,  рабы  неключимые,  пред  иконою  Твоей  взываем: прости  нас,  грехами  и  беззакониями  своими  вновь  и  вновь  Тебя,  Спасителя  нашего,  распинающих.  Как   молил  Ты  Отца  за  Своих  мучителей  на  Голгофском  Кресте,  говоря:" не  ведают бо,  что  творят",  так  прости  и  нас,  распинающих  Тебя  своими  страстьми  и  похотьми,  но  прщения  у  Тебя  пред  иконою  святой  просящих,  и  дай  нашим  душам  спасение,  а  державе  Русской  в  грехе  отступления  от  Святой  Православной  веры  покаяние  и  прщение  и  от  бед  избавление.  И  да  будет  на  нас  милолсть  Твоя,  Твоего  Отца  и  Святого  Духа.  Аминь.

Свои пожелания и замечания прошу направлять по  E-mail: bucov@narod.ru