„≈–Ќ≤¬÷≤.

Ќа м≥сце у перел≥ку семи чудес ”крањни претендують дв≥ культов≥ споруди Ѕуковини

01 червн¤ 2007

        ” травн≥ завершивс¤ терм≥н поданн¤ за¤вок на участь у ф≥нальн≥й частин≥ проекту Ђ—≥м чудес ”крањниї. —аме до цього часу рег≥ональний оргком≥тет конкурсу, ¤кий очолюЇ голова пост≥йноњ ком≥с≥њ „ерн≥вецькоњ обласноњ ради ќльга  иналь та експертна рада, маЇ бути в≥д≥брано три найб≥льших Ђдиваї Ѕуковини дл¤ загального списку чудес крањни, ¤к≥ також могли би претендувати на м≥сце у списку семи чудес ”крањни. ќргком≥тет п≥дготував поданн¤ трьох Ђдивї Ѕуковини: село Ѕ≥ла  риниц¤ з комплексом ”спенського собору, колишн¤ резиденц≥¤ Ѕуковинських митрополит≥в у „ерн≥вц¤х та ’отинська фортец¤. ќкр≥м загальнов≥домих кињвських Ђдивї, конкурентами черн≥вецьких у змаганн≥ за м≥сце у с≥мц≥ будуть ’ерсонес “авр≥йський, ѕетрик≥вський розпис, ¬исокий та ’устський замки, ћузей писанки в  оломињ.
ќрган≥затори акц≥њ переконан≥, що украњнське диво в майбутньому також зможе позмагатис¤ за право називатис¤ восьмим дивом св≥ту з ф≥нал≥стами всесв≥тнього рейтингу - м≥стом май¤ „≥чен-≤ца у ћексиц≥, м≥стом ≥нк≥в ћачу-ѕ≥кчу, ≈йфелевою вежею, грецьким јкрополем, римським  ол≥зеЇм, ¬еликою  итайською ст≥ною, скельним м≥стом ѕетра в …ордан≥њ, —тоунхенджем в јнгл≥њ, кам'¤ними скульптурами на остров≥ ѕасхи ≥ в≥домим мавзолеЇм “адж-ћахал в ≤нд≥њ.
        7 чудес ”крањни оголос¤ть 7 липн¤, оск≥льки цього дн¤ в≥дбудетьс¤ ф≥нал всесв≥тнього проекту ёЌ≈— ќ ЂNew 7 Wonders of the Worldї, покликаного визначити с≥м нових чудес св≥ту, а 24 серпн¤ буде обрано Ђ„удо з чудес ”крањниї.
        «г≥дно з умовами конкурсу, вс≥ запропонован≥ пам'¤тки будуть включен≥ до чудес певноњ област≥, оц≥нен≥ та прокоментован≥ в≥домими людьми. “аким чином буде в≥д≥брано сто визначних м≥сць ”крањни, з ¤ких у дек≥лька етап≥в оберуть запов≥тну с≥мку. ¬изначати г≥дних пос≥сти м≥сце у с≥мц≥ також будуть за п≥дсумками народного волеви¤вленн¤ на культурно-≥нновац≥йному портал≥ Ђ≈тнобанкї (http://www.etnobank.com/) та на п≥дстав≥ оц≥нок компетентного жур≥, до ¤кого ув≥йдуть в≥дом≥ журнал≥сти, фотохудожники, ≥сторики, етнографи, краЇзнавц≥. «вичайн≥ громад¤ни можуть долучитис¤ до голосуванн¤, надсилаючи листи на електрону адресу: etnobank@ter-a.com.
        —ело Ѕ≥ла  риниц¤. ќкрасою села Ї ун≥кальна пам'¤тка арх≥тектури нац≥онального значенн¤ - ”спенський собор ж≥ночого монастир¤, споруджений у 1900-1908 роках. ’рам, ¤кому через р≥к виповнитьс¤ 100 рок≥в, звели на кошти московських купц≥в - подружж¤ √л≥ба та ќльги ќвс¤нн≥кових п≥д кер≥вництвом рос≥йських ≥нженер≥в  узнЇцова ≥ “р¤пк≥на за проектом в≥денського арх≥тектора ¬. л≥ка. Ѕ≥локриницький арх≥тектурний шедевр нагадуЇ храм ¬асил≥¤ Ѕлаженного у ћоскв≥ та собор у Ѕоголюбов≥. —обор маЇ три нефи ≥ три в≥втарн≥ апсиди, п'¤ть купол≥в. ѕоруч розташовано чотири¤русну дзв≥ницю. ¬ ”спенському собор≥ - чотирьохр¤дний р≥зьблений дубовий ≥коностас з ≥конами в≥домих володимирських, новгородських та палехських майстр≥в. ћайже вс≥ буд≥вельн≥ матер≥али, позолочен≥ хрести, литво, поливану цеглу та ≥нш≥ складов≥ арх≥тектурного комплексу свого часу було завезено з –ос≥њ. « 1944 року собор було закрито дл¤ богослуж≥нь ≥ дес¤тил≥тт¤ми в≥н використовувавс¤ не за призначенн¤м, що призвело до його частковоњ руйнац≥њ. ” 80-х роках тут розпочалис¤ ремонтно-реставрац≥йн≥ роботи, ¤к≥ через в≥дсутн≥сть ф≥нансуванн¤ у 1989 роц≥ згорнули.
         олишн¤ резиденц≥¤ буковинських митрополит≥в. ÷ей ансамбль - видатною пам'¤ткою арх≥тектури i м≥стобудуванн¤ другоњ половини ’≤’ стол≥тт¤. ѕер≥од створенн¤ - 60-80-тi роки ’≤’ стол≥тт¤. ÷е - в≥зитна картка „ерн≥вц≥в; зображенн¤ резиденц≥њ можна побачити на герб≥ м≥ста. Ќин≥ тут розм≥щуютьс¤ центральн≥ корпуси „ерн≥вецького Ќац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ ёр≥¤ ‘едьковича.

–≤—”

++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

„≈–Ќ≤¬÷≤. 15 червн¤ 2007
 

 ¬≥дбувс¤ круглий ст≥л Ђƒержава ≥ ÷ерква: Ѕуковинський контекстї

” конференц≥њ, що була проведена 13 червн¤ у прим≥щенн≥ „ерн≥вецькоњ облдержадм≥н≥страц≥њ, вз¤ли участь представники влади й рел≥г≥йних орган≥зац≥й, науковц≥, юристи та журнал≥сти. ѕ≥д час роботи круглого столу обговорювалис¤ питанн¤, пов'¤зан≥ з реЇстрац≥Їю рел≥г≥йних орган≥зац≥й, реституц≥Їю майна, викладанн¤м христи¤нськоњ етики в св≥тських навчальних закладах тощо.

„ерн≥вецько-Ѕуковинську Їпарх≥ю представл¤ли: прото≥Їрењ ¬олодимир ≥ ќлександр √еорг≥ца, ћиколай “одорович, √еорг≥й —об¤т, ¬асил≥й  оробук, ≥Їрењ ¬≥тал≥й ћ≥кул≥нський та ќлександр √унчак.

—п≥лкуванн¤ ще раз п≥дтвердило, що нин≥шн≥ державн≥ муж≥ не зац≥кавлен≥ в позитивному вир≥шенн≥ питанн¤ церковного розколу та наданн≥ ÷еркв≥ статусу юридичноњ особи. Ђƒержава не обмежуватиме д≥¤льн≥сть нових рел≥г≥йних утворень, а пом≥ж православними, католицькими, протестантськими та ≥ншими конфес≥¤ми створюватимутьс¤ р≥вн≥ умовиї, - було за¤влено з боку представник≥в влади. Ќатом≥сть кл≥рики „ерн≥вецько-Ѕуковинськоњ Їпарх≥њ закликали присутн≥х, не спод≥ваючись на державну п≥дтримку, самим з над≥Їю на Ѕога працювати на нив≥ ’ристов≥й та берегти чистоту православноњ в≥ри.

ќрест ƒраг≥нда

+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

„ерн≥вц≥  16.06.2007

Ђ”крањна молодаї: Ѕуковина з монархом

 

     ѕравл≥нн¤ династ≥њ √абсбург≥в нашим краЇм - велика ≥ ц≥кава стор≥нка ≥стор≥њ. —аме тод≥ „ерн≥вц≥ з пров≥нц≥йного м≥стечка перетворились у поважний торговельно-промисловий та ф≥нансовий центр на сход≥ ≥мпер≥њ. √абсбурги були одн≥Їю з найдовгов≥чн≥ших Ївропейських монарх≥чних династ≥й, ¤ка правила в јвстр≥њ 636 рок≥в - до 1918-го.

        √≥сть, ¤кого сьогодн≥ чекають у „ерн≥вц¤х, ќтто фон √абсбург, що народивс¤ в 1912 роц≥ в родин≥ ерцгерцога  арла јвстр≥йського та принцеси «≥ти фон Ѕурбон. « 1916 року ќтто був спадкоЇмцем престолу јвстро-”горщини, в тому числ≥  орол≥вства √аличина ≥ ¬еликого √ерцогства Ѕуковина.  оли почалас¤ ѕерша св≥това в≥йна, батько ќтто п≥сл¤ смерт≥ старого ≥мператора з≥йшов на престол. ќднак уже навесн≥ 1919 року ≥мператорська родина п≥д тиском революц≥йних под≥й була змушена емiгрувати. ѕовернутись до јвстр≥њ не дозвол¤в спец≥альний Ђантигабсбургський законї

        ќтто був у родин≥ найстаршим ≥з дес¤ти д≥тей (у нього самого нин≥ семеро син≥в ≥ дочок). “ож у 1930 роц≥ ¤к повнол≥тн≥й вступив у повн≥ права голови ≥мператорського дому. ” 1935 роц≥ дл¤ монаршоњ родини нарешт≥ було зн¤то заборону на в'њзд в јвстр≥ю. “а повернутис¤ на батьк≥вщину заважав фашизм: ≥мператорську родину та в першу чергу самого ќтто √≥тлер вважав своњм особистим ворогом, бо той симпатизував ≥ допомагав слов'¤нам та Ївре¤м. Ѕув нав≥ть розроблений таЇмний план Ђќттої, зг≥дно з ¤ким голову ≥мператорськоњ родини мали вбити п≥д час загарбанн¤ австр≥йських територ≥й. ќтто фон √абсбург переховувавс¤ спочатку у ‘ранц≥њ, пот≥м в јмериц≥. ” вигнанн≥ продовжував активну пол≥тичну д≥¤льн≥сть, добивавс¤ захисту судетських та сх≥дних н≥мц≥в в≥д переселень. —аме в≥н дом≥гс¤ заборони ав≥аудар≥в по јвстр≥њ аж до березн¤ 1944 року. ѕ≥сл¤ в≥йни ќтто фон √абсбург далi займавс¤ пол≥тичною д≥¤льн≥стю, а в 1979 роц≥ став членом ™вропейського парламенту.

        —ьогодн≥ 94-р≥чний нащадок јвстр≥йськоњ ≥мпер≥њ прибуде в „ерн≥вц≥ на запрошенн¤ м≥ського голови ћиколи ‘едорука. √≥сть плануЇ в≥дв≥дати „ерн≥вецький ун≥верситет, зустр≥тис¤ з≥ студентами. “ут йому буде присвоЇно званн¤ почесного доктора ун≥верситету. √раф≥к перебуванн¤ ерцгерцога вкрай насичений: в≥н також в≥дв≥даЇ дит¤чу л≥карню, ¤ку колись назвали ≥м'¤м його д≥да ‘ранца-…осифа, зустр≥нетьс¤ з кер≥вництвом м≥ста, з журнал≥стами. “акож г≥сть дуже хоче побувати на богослуж≥нн≥ в черн≥вецьких храмах. «д≥йснитьс¤ ≥ давн¤ мр≥¤ ќтто фон √абсбурга - в≥н побуваЇ в  оломињ, де колись служив його батько. “ам дос≥ збер≥гс¤ будиночок, в ¤кому жили його батьки. Ќасл≥дком тих романтичних стосунк≥в у  оломињ ≥ стало народженн¤ ќтто.

 

Ђ”крањна молодаї, ≤рина ¬ишневська,