На Аннину гору – за розрадою і
цілющими травами
«Молодий
буковинець» (Чернівці)
Кажуть, що
святиня допомагає бездітним і хворим, якщо прийти з покаянням Гору на
околиці Вашківців Вижницького району священною вважали
здавна. Нині ж до собору на її вершині люди приходять щодня.
А на престольне свято 14 серпня кількість паломників сягає 20-30 тисяч. Люди
навколішки долають
- Гора благодатна, бо люди впродовж багатьох віків
приходили з горем, молитвою і сльозами. Вони освятили цю гору молитвою,
зберегли тут вогонь віри - розповідають сестри монастиря «Аннина гора».
У радянські часи віруючих з гори зганяла міліція
Кажуть, колись жила в містечку Вашківці дівчина Анна, яка славилася своєю
красою і добрими вчинками. Турки під час одного з набігів дізналися про цю
дівчину й вирішили поглумитися над нею. Тікаючи, Анна кинулася шукати рятунку
на святій горі. Коли добігла до вершини, обернулася і побачила, що зловмисники
її наздоганяють. Тоді вона почала молитися, щоби Господь її захистив. Гора
розійшлася і сховала дівчину. Лише її косу останньої миті устиг відтяти
загарбник. Але вітер вихопив волосся з його рук і розвіяв по всій горі.
Проросло те волосся буйними травами. Відтоді гору називають Анниною, а довга
трава отримала назву Аннина коса.
В атеїстичні часи, коли зачинялися храми, людей не пускали й на Аннину гору.
Богослужіння тут нерідко розганяла міліція. Але віруючі, якщо не вдень, то
вночі потай приходили сюди помолитися. Піднімалися вгору вузенькою стежкою, яку
також називають Анниною. Уздовж неї можна побачити сліди розтопленого воску.
- Є такий звичай, що люди йдуть цією стежкою на колінах і через деякий час
запалюють свічки, - пояснює екскурсовод. - На Маковея збирається стільки
віруючих, що здається, ніби вся гора вкрита вогниками.
1992 рік вважається роком заснування нинішнього монастиря «Аннина гора». Першим
насельницям доводилося важко. Жінки просто викопали собі землянку, яка чотири
роки залишалася єдиним житлом для них. Лише 1997-го з'явилася перша будівля,
пристосована для життя сестер.
Найбільша реліквія храму - ікона «Господа Вседержителя». Лампадка перед нею не
згасає ні вдень, ні вночі.
- Нам привіз її раб божий, який купив ікону на аукціоні в Німеччині, - каже
черниця. - Він розповів, що до Великої Вітчизняної війни ця ікона знаходилася в
Богоявленському соборі Москви, а під час війни була вивезена до Німеччини.
Хто отримав допомогу від тих чи інших хвороб чи просто духовну розраду, залишають
на знак подяки коштовності. Нанизані в декілька рядів золоті персні, сережки,
медальйони й ланцюжки прикрашають старовинний образ.
Сестра, яка виконує обов'язки касира в церкві, може розповісти десятки історій
зцілення.
Скажімо, нещодавно замовляли молебень для шестирічного Юрка, який зцілився від
падучої хвороби. Уже вдруге замовляють молебень за подружжя, і чоловік, і жінка
якого зцілилися від раку.
Хлопчика Луку з Вижницького району добре знають місцеві сестри. Його батьки
довго не мали дітей і приходили молитися. Після цих молитв і народився синочок.
Кажуть, гора допомагає тим сім'ям, котрі не мають дітей, бо Свята Анна - це
покровителька сімей. Допомагає вона також дівчатам і хлопцям знайти пару.
У келіях - лише найнеобхідніші речі
Життя в монастирі має чіткий ритм. У будні о пів на п'яту ранку - підйом, о
п'ятій починається ранкова молитва, о сьомій - літургія. У свята можна поспати
довше - до 5.30. Літургія в свята відбувається пізніше, о 10.00, щоби віруючі,
багато з яких добираються здалека, встили прийти до храму. Вечірні богослужіння
- щодня о п'ятій.
Решта часу кожен мешканець обителі виконує свої обов'язки - пишуть ікони,
шиють, прибирають. Навесні настає час сільськогосподарських робіт - монастир
має
Мають сестри досить великий квітник - букети зі свіжими квітами завжди можна
побачити в церкві. До речі, навіть засохлі квіти черниці не викидають, а роздають
прихожанам. Адже на горі цілющою вважається не лише трава Аннина коса, а й усі
трави. Паломники намагаються зібрати будь-які рослини й засушити, щоб узяти
звідси трішки святині як оберіг від різних бід.
Як розповіла одна з сестер, головне в монастирі - не робити свою волю, а
виконувати усе, що тобі сказали. Навіть імен послушниць просять не вказувати,
щоб уникнути зайвого прославляння. У келіях - лише найнеобхідніші речі, жодних
телевізорів чи інших розваг. Лише великий акваріум, який пожертвували віруючі.
Монастир досить молодий, але має невеличкий власний цвинтар. Спочивають тут
троє сестер. Серед них і схимонашка Митродора, яка розраджувала прихожан. Жінка
мала найвищий чернечий чин, а такі люди вважаються подібними до ангелів.
Прихожани, котрим вона давала поради, нерідко просять дозволу під час відвідин
Анниної гори поклонитися і могилі черниці.
МОНАСТИРІ ОБЛАСТІ
Українська православна церква
Свято-Іоанно-Богословський Хрещатицький чоловічий монастир, с. Хрещатик
Заставнівського р-ну.
Свято-Різдва Богородиці чоловічий монастир «Гореча», м. Чернівці, вул.
Троянівська, 1.
Свято-Вознесенський чоловічий монастир «Банчень», с. Банчень Герцаївського
р-ну.
Свято-Успенський чоловічий монастир, с. Кулівці Заставнівського р-н, вул.
Монастирська, 1.
Свято-Миколаївський Непоротівський чоловічий монастир «Галиць», с. Непоротово
Сокирянського р-ну Чернівецької обл., хутір Галиць.
Свято-Введенський жіночий монастир, м. Чернівці, вул. Буковинська, 10.
Свято-Аннинський жіночий монастир, м. Вашківці Вижницького р-н, Аннина гора.
Боянський жіночий монастир на честь Боянської ікони Божої Матері, с. Бояни
Новоселицького р-ну Чернівецької обл., вул. Прутська.
Святих жон-мироносиць жіночий монастир «Леорда», с. Верхні Петрівці, хутір
Леорда Сторожинецького р-ну.
Святого великомученика Іоанна Сучавського жіночий монастир «Слатина», смт
Красноїльськ, хутір Слатина Сторожинецького р-ну.
Українська православна церква Київського Патріархату:
Чоловічий монастир у с. Черешенька Вижницького р-ну.
Українська римо-католицька церква:
Монастир у Чернівцях та два монатирі у м. Сторожинці.
Руська православна старообрядницька церква
Жіночий і чоловічий монастирі у с. Біла Криниця Глибоцького району.
Банченський монастир будує лавру
- За насиченістю монастирями та кількістю їх насельників наша область посідає
одне з перших місць в Україні, - розповів Василь НАСТАС, завідувач сектором у
справах релігій управління з питань внутрішньої політики ОДА. - Загалом в
області є 16 монастирів, у яких живе 412 представників чернецтва.
Серед найбільш відомих - Іоано-Богословський монастир у Хрещатику на
Заставнівщині. А монастир «Аннина гора» вражає кількістю паломників (до 30
тисяч) на храмові свята.
Особливість Банченського монастиря - етнічний колорит, він переважно
румуномовний. Там діє дитячий будинок і планується звести лавру, з якої буде
видно практично всю область. Лише одна її дзвіниця матиме висоту
Кулівецький монастир особливий своїми традиціями.
А Галицький - скельний монастир, що приваблює не лише паломників, а й туристів.
Римо-католицькі монастирі суттєво відрізняються від інших. Вони не мають
спеціально призначених монументальних споруд із келіями та великим
господарством. Там, зазвичай, монашки працюють при церквах і надають допомогу
знедоленим, а також навчають Біблії дітей та старших
людей.
«Молодий буковинець» (Чернівці),
Надія Макушинська, 31 січня 2008
ЧЕРНІВЦІ. 23 січня 2008
Найближчим часом паломники з усього світу матимуть можливість вшанувати
одну з найвеличніших святинь Православ’я
|
Однонефний кам'яний храм,
збудований як родинна церква місцевого поміщика на честь Іоанна Богослова у
1824-1826 роках, є окрасою села Вікно (Заставнівський район, Чернівецька
область). Ось уже 150 років частка мощей цілителя Пантелеімона, привезених зі
святого Афону, зберігаються у цьому
храмі та продовжують мироточити. |
|
Святиня
потрапила у буковинське село з Афону, куди часто навідувався один із фундаторів
вікнянського храму князь Олександр Кантакузин. Імовірно, останній був нащадком
візантійського імператора Іоанна VІ Кантакузина. Як зазначила секретар
Вікнянської сільської ради Тетяна Амбросійчук, князь по-різному сприяв розвитку
свого родового храму, зокрема, передав отримані від грецьких монахів за свою
доброчинність мощі на збереження до збудованої ним місцевої церкви.
Закрита
1962 року, в часи панування войовничого атеїзму в СРСР, родинна каплиця довго
стояла пусткою. Пізніше було виявлено, що увесь цей час мощі цілителя
знаходилися серед старих книжок і різного церковного начиння у непоказній
дерев'яній скриньці на горищі споруди. Але оскільки храм стояв пусткою, крім
того, мав дірявий дах, мощі спочатку передали до сусіднього села Чорний Потік,
де для них виготовили нову скриньку, а згодом до церкви села Погорилівка. Лише
після того, як храм у Вікні відновив богослужіння, з благословення митрополита
Чернівецького і Кіцманського УПЦ КП Данила, мощі повернулися на своє попереднє
місце. Проте щороку в день великомученика-цілителя Пантелеімона, який припадає
на 9 серпня, мощі мандрують церквами Буковини, щоб до них могли доторкнутися
якомога більше людей.
Раку,
в якій зберігаються мощі, нещодавно оновили. Майстер народної творчості із
Снятинщини оздобив дерев'яну інкрустацію вкрапленнями перламутру.
За
переказами, окрім мощей цілителя Пантелеімона, князь Олександр Кантакузин також
привіз у рідне село спеціальний пергамент, який підтверджував справжність
мощей. Проте в роки радянського атеїзму грамота зникла. Було втрачено також
старовинну грецьку ікону, яка була фрагментом більшої картини "Хід Христа
на Голгофу".
Як
стверджують старожили, фрагмент, на якому Спаситель ніс хрест, зник із церкви
вже в наші дні, коли у храмі перекривали дах. З'ясувалося, що дві частини цієї
великої ікони зберігалися на Афоні. Коли їх привезли для поклоніння до
Києво-Печерської лаври, усі сподівалися, що, долучивши до них частину
зображення з Буковини, вдасться відтворити весь образ. Але сподівання виявилися
марними. Сліди третьої частини ікони намагалися відшукати навіть високі духовні
особи з Києва, проте поки що безрезультатно.
Храм
із часткою мощей цілителя Пантелеімона стане справжньою окрасою туристичного
маршруту, реалізація якого є можливою, згідно з проектом "Реалізація
інноваційної моделі розвитку туристичної інфраструктури с. Вікно
Заставнівського району". Цей проект став одним із переможців Всеукраїнського
конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування 2007 року. На
його втілення у 2008 році з держбюджету буде виділено 80 тис. грн. Ще 10 тис.,
за умовами конкурсу, має виділити місцевий бюджет.
РІСУ
****************************************************************************************
У подорож – за прощенням гріхів
18 січня 2008 року, «Молодий буковинець» (Чернівці):
Паломництво
до місцевих і закордонних святинь cтає дедалі
популярнішим - Це була мрія мого життя - пройти слідами
Ісуса Христа, від Назарета до Гробу Господнього, - розповідає відома
чернівчанка Оксана САВЧУК, яка нещодавно побувала з родиною в Єрусалимі. - Дуже
сильне враження залишилося від відвідин місця, де архангел Гавриїл сповістив
Марію, що вона народить Бога, та інших святинь. Відтоді багато змінилося і в
житті нашої родини, і творчості.
На
згадку про Єрусалим пані Оксана привезла тарелі із зображеннями краєвидів
Назарета і Віфлеєма. Своїм друзям подарувала хрестики,
святу воду і землю з Єрусалима та порадила замість подорожей на курорти краще
здійснити паломницький тур. При цьому не обов'язково летіти до Єрусалима -
подружжя часто відвідує європейські та місцеві святині. Вирушати в духовну
прощу вони намагаються усією родиною: кажуть, це допомагає єднатися та оздоровлюватися
духовно й фізично.
Про
Маняву і Почаїв згадують, лише об'їхавши півсвіту
Популярність
паломництва зростає з кожним роком. Школярі й студенти замовляють недорогі
поїздки на Аннину гору чи до Почаєва, церковні агенції допомагають віруючим
долати кордони на шляху до зарубіжних монастирів і святинь, а турфірми вносять
до звичайних відпочинкових турів екскурсії до
культових місць.
-
Основу вартості таких турів складає ціна переїзду, - розповіла Ксенія, менеджер одного з тур¬агентств у центрі міста. - Послуги
екскурсовода недорогі, вони не беруть по 70 доларів за годину, як у Європі. Відвідини
святинь безкоштовні. Якщо набирається достатньо велика група, можна
організувати поїздку за пільговими цінами. Скажімо,
для дітей одноденна подорож до Почаєва коштуватиме в
межах 50 гривень з особи. Якщо їхати на дві доби і ночувати в готелі
економ-класу, це коштуватиме до 200 гривень.
Популярною
практикою у тур¬фірмах стає поєднання відпочинкових турів з екскурсіями до релігійних святинь. Так, придбавши тур на єгипетський курорт
в районі Табо, розташованому неподалік кордону з Ізраїлем, можна не лише
помилуватися барвистими рибками і коралами, а й
відвідати Єрусалим.
На
поїздки по Україні постійними клієнтами турфірм є діти
і... заможні люди. Дітей, зрозуміло, організовують у
школах чи вузах і шукають економ-варіанти. Що ж до багатіїв, то нині це в них
модно: об'їздивши увесь світ, вони згадали про
існування мальовничих скель Манявського скиту чи цілющого джерела у Почаєві.
- У
Білій Криниці туристів вражає насамперед архітектура,
монументальність староообрядницьких храмів, - розповідає організатор поїздок. -
На Анниній горі люди дивуються ідеальній чистоті й благоустрою території: на
місці, де колись була дерев'яна церк¬ва, тепер усе в мармурі й золоті. Усі
екскурсійні тури Чернівцями також охоплюють культові споруди, це насамперед
Миколаївська і Вірменська церкви, церква при
університеті, синагога.
Найбільший
попит є на кількаденні релігійні тури під час свят з
двома-трьома вихідними: Восьмого березня, Першого і Дев'ятого
травня, на свято Трійці, а також... у день Святого Валентина.
Подолати
кордон допоможе довідка від церкви
Чимало
розроблених маршрутів пропонують своїм парафіянам церкви. У середньому групові тури, організовані при храмах, коштують на 20-30 відсотків
дешевше за ті, що пропонують тур¬фірми. При цьому не обов'язково бути віруючим
чи належати лише до певної конфесії. Церковники стверджують, що обмежень для
охочих відвідати святині немає. Але попереджають: під
час кількаденних поїздок у групі прочан панує відповідна атмосфера з
дотриманням релігійних вимог, і чужій людині в такій компанії може бути
незатишно.
Найчастіше
групи віруючих відвідують буковинські монастирі й святині у Банченах, Боянах,
Хрещатику. Про це розповів Преосвященний Мілетій, Єпископ Хотинський
Української Православної Церкви. Популярністю користуються Почаївська лавра.
Триденна поїздка туди з харчуванням і проживанням у готелі коштує 130 гривень. Закордонні
напрямки - це здебільшого Палестина й Ізраїль, Росія (монастир у Дивеєво Нижегородської області,
монастир Валаам на островах поблизу Санкт-Петербурга, монастир на Соловках).
Донедавна
багато поїздок організовувалося також до румунських монастирів. Але після запровадження віз їхати стало складніше. Хоча з
оформленням доку¬ментів церка допомагає - віруючі можуть звернутися до
консисторії і отримати письмове підтвердження про
паломництво, яке допомагає перетнути кордон.
Цього
року агенція «Янгол» почала діяти у Чернівцях при греко-католицькій церкві. Ініціатор
її створення - отець Валерій СИРОТЮК, Буковинський вікарій
Коломийсько-Чернівецької єпархії Української Греко-католицької Церкви - п'ять
разів зі своїми земляками-буковинцями їздив на Святу Землю до
Віфлеєму.
- Ми
безпосередньо співпрацюємо з Міністерством внутрішніх справ Ізраїлю, -
розповідає о.Валерій. - Поїздки на Святу Землю вже
організували для 260 осіб. Серед паломників були
представники влади, освітяни, лікарі, митці. Їхали через агенцію і православні,
і римо-католики, і греко-католики, і навіть одна пара протестантів.
2007
року подорож до Ізраїлю з відвіданням Віфлеєма на території Палестини
обходилася в 1150 доларів. Скільки вона коштуватиме цього року, ще невідомо, бо
можливе підвищення цін на авіаквитки.
Якщо
рейси на Святу Землю діють цілий рік, то інші
закордонні подорожі популярні зде¬більшого в теплий період року. Скажімо, тури до однієї з найвідоміших російських святинь на
Ладозькому озері - Валаама - паломницький відділ організовує лише у червні. Тож
охочим варто планувати поїздки заздалегідь.
Рекомендації
паломникам
Церковники
дають рекомендації віруючим, котрі вирушають у паломництво. Скажімо,
паломницький відділ Києво-Печерської лаври радить узяти в дорогу ікону Божої
Матері «Одигитрія» (Провідниця) або чудотворця Миколая - заступника
мандрівників; молитовник і Псалтир; зошит духовних пісень.
Знадобляться
також пляшечки для святої води з цілющих джерел; гроші
для пожертв на храми і монастирі. Бажано перед прощею взяти письмове
благословення у свого духівника або священика своєї парафії.
Низка
вимог стосується поведінки і вигляду прочан: у храмі
неприпустимі сигнали мобільного, жестикуляція. Жінки
повинні бути одягнені в сукні з довгими рукавами або в блузку (також з довгими
рукавами) та спідниці нижче колін. Чоловіки повинні бути вдягнені в брюки (але
не шорти) і сорочку з довгими рукавами. У свята одяг може
бути ошатним і навіть відповідати кольорам церковного убрання.
ДОВІДКА
Паломництво
- подорож до «святих місць». Вважається, що молитва у таких місцях більш дієва. Часто святині розташовані в горах чи важкодоступних
місцях, і шлях до них ускладнюється багатьма небезпеками, проходячи через які паломник відчуває незабутні душевні переживання. Термін
«паломництво» походить від латинського слова Palma (пальма), тому що перші християнські паломники з
мандрівки до Єрусалиму, до Гробу Господнього, привозили пальмові гілки.
На
сьогодні найвідоміші місця духовного паломництва -
Єрусалим і Мекка. Святі місця християн розкидані по світу,
як жодні інші. Тим не менше для послідовників різних напрямів християнства
земля Ізраїлю однаково священна. Тисячі паломників стікаються
сюди на Різдво і Великдень. Здавна подорожуючі до Єрусалиму вважали, що,
досягнувши Святої Землі і пройшовши шлях Христа, вони відродять своє життя. Інше
знамените місце паломництва - Рим - приваблює християн як столиця імперії і
місце мучеництва багатьох святих, в тому
числі апостолів Петра і Павла.
Раніше
паломництво вважалося вищою формою покаяння, засобом очищення від гріхів і повного прощення.
«Молодий
буковинець» (Чернівці), Надія Макушинська, 18.01.2008